Ця країна Маґрибу (західного ісламського світу),
хоч і невеличка (в 5 разів менша за Україну), проте дуже різна і яскрава! Ми пройшли понад 1300 кілометрів з квітучої півночі до пісків Сахари на півдні та зі східного узбережжя від Сфакса на захід до гір Південного Атласу на кордоні з Алжиром, аби розповісти вам про дивовижний Туніс!
Перше, чим захоплює Туніс, — ці люди з безплідного піску творять свою країну!
Пустеля займає більшу частину територій, але незважаючи на це саме сільське господарство є основою туніської економіки. Тут вирощують понад 90 сортів фініків, повно оливкових садів, фруктових дерев, овочевих та хлібних ланів, з виноградників півночі збирають врожаї, з яких роблять одну з візитівок країни – різноманітні вина під маркою «Magon».
Дороги навіть в пустелі якісні настільки, що порівняти їх можна лише з Хрещатиком в Києві!
У внутрішніх регіонах країни незважаючи на нестачу води і злидні живуть щасливі люди, які дякують Аллахові за те що мають, адже, за їхніми словами, інші не мають і цього.
Аби зрозуміти проблему нестачі води, треба сказати, що в певних районах глибина свердловин сягає півтора кілометри!!! З таким підходом в нас в кожному дворі могла бути власна газова свердловина))).
Безпека туристів – головне для них!
Після атак ісламістів в 2014 і 2015 роках влада країни виробила певні заходи, спрямовані на безпеку, і тепер тут так само безпечно, як і вдома. Втім, все рівно треба бути уважними, бо кишенькові крадії (до слова, справ з якими ми, на щастя, так і не мали) є, мабуть, навіть в Антарктиді))). Задля експерименту (маючи за плечима 12-річний армійський досвід та велику додаткову страхівку про всяк випадок), аби розказати вам правду про безпеку, я навіть відправився один в пішу прогулянку нічним містом і зустрів купу місцевих людей, які всі, як один, відгукувалися на певні мої прохання (показати дорогу, сказати яка година, розказати де і що цікаве я можу зранку подивитися, бо тільки прилетів тощо) і жоден з них не представив загрози для мене.
Реклама від Google
Під час екскурсії столицею країни – містом Туніс – нашу групу, як і інші туристичні, постійно супроводжували поліцейські та спеціальні агенти з безпеки у штатському, яких я своїм професійним оком виокремив 5 чоловік, аби все з нами було добре, і ми, не знаючи місцевих правил поведінки, не втрапили в якесь непорозуміння. Там ми зустріли повно європейців, які там живуть і не переживають жодним чином за якусь небезпеку. Тож забудьте про те, що чуєте з екранів телевізорів від продажних журналістів (певним великим ігрокам туристичного бізнесу не вигідний розвиток цього напрямку через напівпорожні проплачені готелі в Туреччині та Єгипті, тому і вдаються до таких нечистих піар-акцій). Тут не більше небезпечно, ніж в Україні.
Розповідь про країну можна поділити на дві частини. Почну з першої:
для тих, хто хоче просто валятися на шезлонзі на березі моря
Узбережжя Тунісу – це понад 1300 кілометрів білосніжних піщаних пляжів, деякі з них мають найвищу міжнародну нагороду — блакитний прапор. Втім, навіть якщо і нема блакитного прапору, вхід в море доволі зручний для того, щоб відпочивати з дітьми будь-якого віку.
Готельна база представлена великою кількістю готелів, найкращі з яких знаходяться в містечках Хамамет, Ясмін Хамамет, Порт Ель Кантауї, Сус, Набуль, Монастір та на острові Джерба.
До кількох готелів є свої питання, проте більшість такі, що відпочинок залишиться приємним спогадом на багато років. Особливу увагу хочу звернути на готелі мережі Magic Life, Iberostar, Novostar та Sentido, які мають чудову інфраструктуру, чуйний персонал та відмінну кухню. Окремо треба сказати і про неперевершений тризірковий готель Houda Golf, що стоїть на березі моря в передмісті старовинного містечка Монастір, та має велику зелену територію, аквапарк, басейни, і чудовий номерний фонд. За словами туристів, з якими ми спілкувалися, харчування в ньому також чудове, а персонал завжди ввічливий та відгукується на всі прохання.
Тож готелі тут дуже достойні того, щоб провести там свою відпустку.
Для тих, хто хоче пізнати країну, або що треба подивитися!
Два незабутніх дні ми провели в пустелі Сахарі!
Маршрут розпочинається від готелю і перша зупинка – амфітеатр міста Ель-Джем.
Це один з амфітеатрів часів Римської імперії, що найкраще зберігся до наших часів. Саме тут відбувалися зйомки відомого фільму «Гладіатор» початку 2000-х з Расселом Кроу в головній ролі.
Незважаючи на століття історії і безліч пережитих воєн, амфітеатр добре зберігся. Кожний камінчик тут дихає історією. Увімкнувши фантазію і представивши ті гладіаторські бої, що їх безліч тут відбувалося пару тисяч років тому, відчуваєш себе патріцієм. Окрім загальної монументальності вражають і підвали (зараз посередині арени амфітеатра накриті решітками, а свого часу були відкриті. Переможеного збрасивали туди, де на них чекали голодні леви).
Далі наша подорож пролягала територіями берберів – корінного населення Тунісу, через поселення Матмата, де ми зайшли в гості до справжніх троглодитів – людей, що досі живуть у печерах.
Проте печери — печерами, а на вході до них стоять супутникові тарілки))). Втім, побут цих людей доволі аскетичний. Меблів немає жодних, і сплять вони на підлозі.
Але простота та відкритість цих людей заворожують! В приватній розмові я спитав, як їм живеться, і вони відповіли, що дякують Аллахові.
Надвечір ми приїхали до брами пустелі Сахари (тут біля Великої дюни встановлено і великий ключ, що це символізує) – міста Дуз і поселилися в готелі «Сахара Дуз» на околиці цього містечка. Назву містечку дав 12-й батальон французької армії, що квартирував тут під час французької колонізації в ХІХ столітті (Дуз французькою мовою означає — Дванадцятий). Щорічно тут відбувається Міжнародний фестиваль Сахари, в грудні вже понад 100 років з’їжджаються тисячі людей, переважно з усього Тунісу та країн Маґрибу.
На фестивалі представлена культура жителів Сахари. Ввечорі там же нам влаштували прогулянку пустелею на верблюдах. Захоплююча годинна атракція)))!
Пляшка води тут майже золота, коштує 6 динарів (приблизно 3 долари), навіть приймати душ було трохи соромно. І якщо в наших широтах бувають проблеми з гарячою водою, то тут велика проблема з водою холодною.
До світанку ми сіли в автобус і поїхали в пустелю зустрічати світанок. Там, де на карті я бачив велике озеро і очікував покупатися в ропі, лишилася невеличка лужа. Проте види там суперські!
Далі наш шлях лежав в місто Тозер, звідки ми вже на джипах рушили через піски Сахари з зупинкою біля декорацій до фільму «Зоряні війни» (планета Татуїн).
Спочатку нічого особливого: ну пустеля, ну верблюди, що тут такого, але потім ми в’їхали в справжню Сахару! Понад 120 км пісками і дюнами!
Це запам’ятається на все життя!
Остання зупинка під час сафарі на джипах була в горах Південого Атласу в давньоримському поселенні Шабіка в однойменній оазі.
Навряд чи якісь слова чи світлини зможуть передати весь захват від цієї місцини!
Там же ми мали змогу покупатися у невеличкому гірському водоспаді, в якому вода оказалася неочікувано тепла!
Зворотній шлях до місця перебування лежав через місто Кайруан – найбільшу мусульманську святиню Маґрибу, що стоїть в одному ряду з Меккою, Мединою та Єрусалимом!
Саме тут знаходиться величезна старовинна мечеть VII століття Сіді Окба, що виконувала також функції фортеці, що захищала місто від берберських племен та хрестоносців. 1057 року місто було вщент стерто з лиця землі і ця мечеть єдине, що лишилося від Кайруана.
Ще одна пам’ятка міста – басейни біля стіни на проспекті Республіки. Їх будівництвом займалася династія Аглабітів, яка стала відомою після погрому в Римі. На відстані півкілометри на цьому проспекті також розташована мечеть Брадобрея, де покояться мощі Абу Джами ель-Балаві – особистого перукара самого Мухаммеда, в якого завжди зберігалися три волосинки з бороди Великого пророка.
Об’єкт, що зберіг архітектурну пам’ять мавритансько-андалузької епохи – мечеть Трьох Дверей, яка знаходиться лише в сотні метрах від чарівного місця, де була знайдена чаша в джерелі Бір Барута.
Ти також можеш відправитися в подорож Сахарою зі свого отеля. В цьому сезоні вона коштує приблизно 100 доларів (її краще замовити в готелі по місцю перебування).
Подорож до столиці країни – Туніса та Карфагена. Відвідання мальовничого передмістя столиці Сіді Бу Саїда.
До столиці ми їхали приблизно годину часу. Повз дороги з усіх боків у вікнах автобусу проносилися оливкові гаї, виноградники, а вже біля самої столиці – мальовничі Атлаські гори. Сам Туніс (місто) – величезний мегаполіс з населенням понад 1,2 млн. людей та історією, що налічує понад 2900 років.
В медині (старій частині міста) досі стоять будівлі, що було побудовані ще 800 років тому. З 1985 року тут ходять трамваї, які місцеві називають метро або «зелені сосиски». На головному бульварі – проспекті Хабіба Бурґіба — стоять великі магазини, оперний театр, римо-католицький костел.
Тут же і величезна старовинна брама, яка відкриває шлях до медини Туніса з великим східним базаром, як в і нших старовинних фортецях країни (в Сусі та Монастірі).
Після прогулянки центром міста ми поїхали до музею Бардо – колишній бейський палац, де зібрано найбільші артефакти від часів Карфагену та Римської імперії до сучасності. 2015 року музей став об’єктом нападу ісламістів, під час якого загинуло понад 30 іноземних туристів, тож тепер там така система безпеки та захисту, якій позаздрять навіть туристичні об’єкти в Ізраїлі.
На 4 поверхах музею зібрано мозаїки, статуї, золоті монети та багато-багато іншого, що відображає всю кількатисячолітню історію цієї країни. До речі, я помилково вважав, що музей якимось чином пов’язаний з акторкою Бриджит Бордо.
Але насправді назва музею походить від назви району міста (Бардо), де він знаходиться, і жодного стосунку до неї він не має. Вхід до музею Бардо безкоштовний, проте за фото чи відеозйомку треба заплатити 1 динар.
З музею Бардо ми поїхали до Карфагена – столиці однойменної держави, що багато століть була головним суперником Римської імперії.
Після кількасотрічних Пунічних війн Римська імперія таки отримала перемогу і Карфаген було зруйновано.
Втім, якщо руїни цієї великої держави настільки вражають навіть через тисячі років, то можна лише уявляти, наскільки потужною була ця імперія в часи свого розквіту! Це обов’язково варто побачити!
Останньою точкою екскурсії стало містечко Сіді Бу Саїд,
що стоїть на величезних пагорбах на узбережжі Середземного моря.
Візитівкою містечка є старовинні будинки білого кольору з світло-синіми дверями та вікнам, в яких і досі живуть люди, розташовані крамнички та кав’ярні і взагалі дуже атмосферно та круто!
До речі, цей світло-синій колір, в який пофарбовано більшість дверей та вікон в Тунісі, так у світі і називається – туніський блакитний! Це дививожно! І ти обов’язково маєш побачити це на власні очі!
Вартість такого екскурсійного дня з твого отелю в Тунісі складає приблизно 50 долари (її краще замовити в готелі по місцю перебування).
Туніс вражає і туди варто потрапити!
На своєму власному досвіді я пересвідчився, що ця країна є цікавою та безпечною. Тож її обов’язково треба відвідати! І вона назавжди залишиться в твоєму серці!
Реклама від Google
Митний контроль та трансфер
Туніс – країна безвізова для українців, після того, як ви заберете свої валізи, вам доведеться заповнити міграційну картку латинськими літерами. Одну частинку цієї міграційки забирають на контролі, а іншу ти маєш віддати при виїзді з країни.
Важливо! Хоч штампи про в’їзд на міграційну картку і ставлять так, що він не потрапляє на другу частину, проте за втрату цієї другої частини законом Тунісу накладається адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в 5000 динарів (це майже 2500 доларів). Тож бережи її як зіницю ока!
Після нетривалого проходження всіх формальностей в холі тебе зустрінуть, скажуть в який автобус сідати і відвезуть в твій готель. Трансфер в готель складає від однієї до двох годин в залежності від того, в який саме готель ви прямуєте.
Курорти Тунісу
Є питання? Звертайся до нас будь-яким зручним способом:
• +380 68 602 1049 Viber, Telegram, WhatsApp
• в повідомленнях на нашій сторінці у Facebook
• пошта: admin@mapaprygod.com.ua .
Знаходь та додавайся до наc:
• в Instagram (тут ми публікуємо корисні фото та статті);
• у Viber (за найгарячішими пропозиціями в режимі онлайн тобі саме сюди);
• в Youtube (цікаві короткі відео, огляди, запрошення, тощо).
Реклама від Google